Уміння виховувати це все таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре писати картини. А. С. Макаренко.
Професія вихователь зародилася в Древній Греції, в ті часи вихованням дитини займався спеціальний раб детоводитель, який займався тільки малюком, всюди супроводжував його, звідси і пішла назва. В інший час детоводитель стежив за розвитком дитини, оберігав від небезпек і формував ставлення до життя, розвивав здібності, вчинки дитини та її поведінку в цілому. Минуло багато століть, але функція вихователя зберегла свою значимість. А яким же має бути сучасний вихователь, яка його функція в сучасному світі? Вимоги, що пред’являються до вихователя, дуже високі.Він повинен бути мудрим, все знаючим наставником і артистом одночасно, володіти всіма розвиваючими і виховують малюків знаннями і вміти професійно використовувати їх на заняттях з дітьми в дитячому саду. Вихователь це перший, після мами, вчитель, який зустрічається дітям на їх життєвому шляху.
Для мене моя професія це можливість постійно перебувати в щирому, все розуміє і приймає світі дитинства, у щоденній, а часом і щохвилинної країні казки і фантазії. І мимоволі замислюєшся про значимість професії вихователя, коли бачиш в розкритих, довірливих очах дітей захват і очікування чогось нового, що ловлять кожне моє слово, мій погляд і жест. Дивлячись у ці дитячі очі, розумієш, що ти потрібна їм, що ти для них цілий всесвіт, підтримуєш їх своєю любов’ю, віддаєш тепло свого серця. Працюючи в дитячому саду, не перестаю дивуватися, наскільки різні всі діти, цікаві, кумедні, дивно розумні, вміють своїми міркуваннями, висновками, вчинками поставити завдання переді мною чи будь-яким дорослим.Кожна дитина унікальний у своєму роді, кожен з них і талановитий художник, і допитливий спостерігач. Він відкритий для краси і добра, гостро реагує на брехню і несправедливість, і якщо вже любить то чесно, без застережень, а якщо грубить у відповідь то шукай недолік в собі не помилишся, адже нещирі почуття моїм малюкам ще не відомі, і вони чисті і чесні перед світом, не вміють приховувати своїх почуттів у відмінності від дорослих! А що необхідно мати, щоб стати вихователем? Необхідні якості сучасного вихователя терплячість, доброзичливість, толерантність, начитаність, ерудованість, розвинене почуття емпатії, адже вихователю доводиться працювати не тільки з дітьми, а й з батьками.Необхідно навчитися поважати батьків, рахуватися з їх думкою, навіть якщо воно розходиться з уявленнями вихователя про педагогіку. Вихователь постійно повинен удосконалювати свою майстерність, використовуючи досягнення педагогічної науки і передової практики. Йти вперед, освоювати інноваційні технології, нетрадиційні методики, але й не повинен забувати добрий старий, століттями сохраняемое народом, наприклад, усна народна творчість. Необхідні різноманітні знання, щоб задовольняти допитливість сучасної дитини, допомагати пізнавати навколишній світ.Вихователь не тільки організовує роботу дитячого колективу в цілому, а й формує особисті взаємини дітей між собою, в спілкуванні з дорослими, і взагалі з навколишнім маленької людини світом. Не можна забувати і самого головного в роботі вихователя дитячого садка це його відповідальність за кожного малюка. Саме він стежить за тим, щоб у житті дитини не було розбитих колін і носів, і щоб кожне перебування в саду доставляло йому неприховане задоволення і бажання йти на роботу з великим нетерпінням!
Працюючи вихователем дванадцять років, я можу сказати краще моєї професії немає! Вона змушує мене забути все засмучення і образи, дає відчуття вічної молодості і можливістю бути маленькою дитиною! Ну а що ж головне? А головне в нашій професії любити дітей, любити просто так, ні за що, віддавати їм кожну мить частинку свого серця, і любити їх як власних, без компромісів і умов.Вихователь це патріот своєї Батьківщини, адже країна довіряє їм найдорожче своє майбутнє.


Для мене моя професія це можливість постійно перебувати в щирому, все розуміє і приймає світі дитинства, у щоденній, а часом і щохвилинної країні казки і фантазії. І мимоволі замислюєшся про значимість професії вихователя, коли бачиш в розкритих, довірливих очах дітей захват і очікування чогось нового, що ловлять кожне моє слово, мій погляд і жест. Дивлячись у ці дитячі очі, розумієш, що ти потрібна їм, що ти для них цілий всесвіт, підтримуєш їх своєю любов’ю, віддаєш тепло свого серця. Працюючи в дитячому саду, не перестаю дивуватися, наскільки різні всі діти, цікаві, кумедні, дивно розумні, вміють своїми міркуваннями, висновками, вчинками поставити завдання переді мною чи будь-яким дорослим.Кожна дитина унікальний у своєму роді, кожен з них і талановитий художник, і допитливий спостерігач. Він відкритий для краси і добра, гостро реагує на брехню і несправедливість, і якщо вже любить то чесно, без застережень, а якщо грубить у відповідь то шукай недолік в собі не помилишся, адже нещирі почуття моїм малюкам ще не відомі, і вони чисті і чесні перед світом, не вміють приховувати своїх почуттів у відмінності від дорослих! А що необхідно мати, щоб стати вихователем? Необхідні якості сучасного вихователя терплячість, доброзичливість, толерантність, начитаність, ерудованість, розвинене почуття емпатії, адже вихователю доводиться працювати не тільки з дітьми, а й з батьками.Необхідно навчитися поважати батьків, рахуватися з їх думкою, навіть якщо воно розходиться з уявленнями вихователя про педагогіку. Вихователь постійно повинен удосконалювати свою майстерність, використовуючи досягнення педагогічної науки і передової практики. Йти вперед, освоювати інноваційні технології, нетрадиційні методики, але й не повинен забувати добрий старий, століттями сохраняемое народом, наприклад, усна народна творчість. Необхідні різноманітні знання, щоб задовольняти допитливість сучасної дитини, допомагати пізнавати навколишній світ.Вихователь не тільки організовує роботу дитячого колективу в цілому, а й формує особисті взаємини дітей між собою, в спілкуванні з дорослими, і взагалі з навколишнім маленької людини світом. Не можна забувати і самого головного в роботі вихователя дитячого садка це його відповідальність за кожного малюка. Саме він стежить за тим, щоб у житті дитини не було розбитих колін і носів, і щоб кожне перебування в саду доставляло йому неприховане задоволення і бажання йти на роботу з великим нетерпінням!

Працюючи вихователем дванадцять років, я можу сказати краще моєї професії немає! Вона змушує мене забути все засмучення і образи, дає відчуття вічної молодості і можливістю бути маленькою дитиною! Ну а що ж головне? А головне в нашій професії любити дітей, любити просто так, ні за що, віддавати їм кожну мить частинку свого серця, і любити їх як власних, без компромісів і умов.Вихователь це патріот своєї Батьківщини, адже країна довіряє їм найдорожче своє майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар